Туя західна Веймар|Thuja occidentalis ’Weimar’|Туя западная Веймар

Посадка: Після посадки туї бажано провести мульчування і регулярну прополку / культивацію. У перший рік після посадки більшість рослин люблять дощування крони вечорами водою 17-30С. Купити саджанці бажано в пластиковому контейнері з пролонгованими (довгограючими) добривами (рослина не піддається викопуванню з неминучим пошкодженням кореневої системи), після посадки вони гарантовано приживаються. Найголовніше в посадці туї західної - ретельна підготовка субстрату для посадки, незмінним складником якої є кислий верховий (рудий, білий, молодий) торф, бажано сфагнумовий торф з рН, що не перевищує 4,5. Винятком є індивідуальні особливості кислотності ґрунтів в українському заболоченому Поліссі (Житомирська, Рівненська), де трапляються ділянки з кислим середовищем. На решті території України кисла природна грунту - велика рідкість. Тому лужні грунти в обов’язковому порядку необхідно закислювати. Це можна зробити за рахунок мульчування навколо пристовбурного кола рослини подрібненою корою сосни звичайної та хвойного гілля, зібраного в будь-якому прилеглому лісі і органікою з кислою реакцією. Для підкислення грунту українські садівники традиційно використовують садову сірку, лимонну, ортофосфорну кислоту, акумуляторну рідину (електроліт). У Донецькій і Луганській областях України наші клієнти використовують розведену рідину з шахтарських каганців.

Мінеральні добрива: Восени і взимку рослини можуть побуріти (суміш помаранчевого і коричневого) у недоглянутих рослин це явище виражено сильніше. Добриво - NPK навесні - більше азоту, влітку можна стандартний набір 20.20.20 (типу недорогий нітроамофоски) або формула 18.11.18. Восени бажано давати комплекс з підвищеним калієм (осіннє добриво) з весни до осені не забуваємо про мікроелементи і позакореневі обробки. На піщаних Київських грунтах (Полісся) і півночі Київської області рекомендуємо застосовувати органічний гумус каліфорнійського хробака, перепрілий НЕ МЕНШЕ 2-3 років гній або компост. Органіка змінює структуру легких грунтів і «запускає» природний вічний двигун грунтових бактерій. Туя з вдячністю відгукується на внесення мінеральних і органічних добрив. На території бідних піщаних ґрунтів (українське Полісся, в тому числі велика частина Київської області) рекомендуємо підсипати компост (отриманий з відходів городу, саду, кухні) або старий органічний гумус з компостованого гною. Органіка значно поліпшить структуру «легких» грунтів і «запускає» вічний природний двигун грунтових бактерій. Внаслідок чого черви самі мігрують від сусідів до вас і запустять ланцюгову реакцію вічного органічного двигуна. Навчившись його «обслуговувати», Ви забудете про дорогі імпортні мінеральні добрива назавжди. Прийшов час позбавлятися від диких згубних радянських звичок знищення (підкорення) природи на благо людини. Доцільніше сортувати відходи, як в Європі, піклуючись про майбутні покоління.

Полив: Регулярний полив, не допускати пересихання грунту.

Обрізка: Без стрижки виростає гарна туя з яскравим забарвленням з формою дорожнього конуса. У зв’язку з тим, що 90% туй Санкіст в Україні спочатку використовується для створення живоплотів (їх садять з правильною для живоплотів відстанню - 60-70см). Але через 3-4 роки явище прілості хвої вражає більшість відповідальних і дорогих огорож. Причина - неправильна стрижка. Відповідь: якщо Ви хочете отримати витончений живопліт і бачити в ньому неодмінно тую західну Санкіст, то очікувана / проектована товщина стіни повинна зменшиться, від природних (для Санкіста) 100см, до 50-60см. Цього ми добиваємося за допомогою регулярної вертикальної стрижки. З періодичністю IVb-VII (кінець березня і початок липня). Секрет полягає в тому, що вертикальній стрижці необхідно піддавати всі сторони рослини. Іншими словами, пірамідальне рослина формується в колоновидні. При цьому зменшується зелена маса в нижній частині, хвоїнки перестають стикатися, склеюватися і гнити / зопрівати. Збільшення кількість світла на одиницю об’єму крони зменшує частину рослини, в якій слабшає фотосинтез. Чим менше вік рослини, яку почали формувати, тим легше досягти результату. Як результат - тонка стіна, що вражає уяву сусідів і гостей. Після обрізки необхідно підживити тую, обробити фунгіцидом. Це забезпечить рівномірне відростання нових пагонів, захистить від грибкових захворювань.

Догляд: Догляд за туями Санкіст простий - щорічне мульчування пристовбурних кіл. Необхідно уникати задернения грунту газоном.

Хвороби і шкідники: Трахеомікозное в’янення (фузаріоз), іржа, всихання гілок, альтернаріоз, буре шютте (бура снігова пліснява хвойних порід), нектріоз кори гілок. Лікування і профілактика - обробка фунгіцидами (Скор, Світч, Максим, Ордан, Хорус, Квадріс, Ридоміл Голд і т.д) або по дідівськи - дворазова обробка мідновміщуючими препаратами. Безумовно, краще, щоб «діагноз» ставив фахівець. Але це не дешево. Як правило, за допомогою інтернету сучасний садівник може самостійно ідентифікувати ворога і правильно вибрати методи і засоби захисту рослин. Необроблені рослини можуть вражатися павутинним клещём, мінуючою міллю, попелицями, щитівкою. Профілактика і лікування - навесні і повторно влітку проводять обприскування інсектицидами (Актара, Енжіо, Актеллік, Матч). Краще 1 раз на місяць проводити профілактичні обробки, ніж лікувати, коли шкідник розмножується і вже «доїдає» рослину. Приклад - війна садівників і українців з колорадськими жуками, які, як і їх людські «ватні» родичі - кремлівські окупанти «колоради», дуже небезпечні і ненажерливі та лізуть в чужі сади.

Грунтові шкідники: На сьогоднішній день хрущ та совка є найбільш небезпечними ґрунтовими шкідниками. Побачивши першого літаючого жука (середина квітня) ТЕРМІНОВО обробляємо крону Актарою, або будь-яким з численних препаратів на основі імідаклоприду, наприклад Престиж (Байєр), Антихрущ. При цьому частина розчину повинна потрапити на кореневу шийку стовбура (10 см вище грунту). Подібні обробки повторюємо кожні 40-50 днів.