Ломиніс / Клематіс Вестерплатте | Clematis Westerplatte | Ломонос / Клематис Вестерплатте

Підготовка до посадки: Перед посадкою спеціально готують ями. Оптимальний розмір 60х60х60 сантиметрів або трохи більше. В обов'язковому порядку укладають шар дренажу з колотої цегли або каменів. Шар його повинен бути мінімум 10-15см. Поверх дренажу бажано покласти листовий перегній або перепрілий гній. Далі яму заповнюють підготовленою родючою землею. Ідеальний варіант - підготувати яму за місяць до посадки рослини. У цьому випадку земля осяде і створяться ідеальні умови для вкорінення.

Посадка: клематіс можна садити як навесні, так і восени і влітку, але найкращий час - перша половина осені. Перед посадкою клематисів встановіть опори для ліан висотою 2-2,5 метра, це повинно забезпечити підтримку ліан при сильних вітрах. Не рекомендується висаджувати клематіси впритул до стіни або до огорожі, між ними завжди повинен бути простір в 10-20 см. У самої стіни ґрунт зазвичай дуже сухий, і це, як правило, призводить до поганого росту, рідкісному цвітінню і загибелі рослин. При посадці клематисів біля будинку встановіть для них опори не ближче 30 см від стіни. Вода, що стікає з даху, не повинна потрапляти на ліани. Після підготовки родючого ґрунту, посадкових ям і установки опор проводиться посадка клематисів. Якщо корені саджанця підсохли, перед посадкою слід замочити рослину в холодній воді на кілька годин. На дно посадкової ями насипте горбик землі, поставте на нього саджанець клематіса і розправте, рівномірно розподіліть по горбку його коріння. Всі коріння, кореневу шийку саджанця і стебло (якщо воно є) до 5-10 см засипте землею, зробивши поглиблення для виключення розтікання води під час поливу. Якщо висаджуєте клематіс навесні, то засипте його землею до першого міжвузля. Рясно полийте відром води. До осені поступово додавайте родючий ґрунт так, щоб поглиблення було засипано. При осінній посадці клематіса, навесні можна прибрати частину ґрунту від самою рослиною, і до осені теж підсипати ґрунт. Так потрібно зробити, щоб полегшити вихід пагонів, ослаблених після пересадки рослин, на поверхню ґрунту. Якщо висаджувати кілька рослин, то між ними відстань слід витримувати близько 1,5 метра. Врахуйте, що свіжий гній і кислий торф клематісам шкодять. Також клематіси не виносять близько стоячих ґрунтових вод. В цьому випадку посадіть рослину на горбочку (на додатково висипаному ґрунті), інакше коріння клематісів, що досягають в довжину 1 метра і більше, згниють. Якщо ґрунт в саду глинистий, недалеко від місця посадки клематисів зробіть дренажну канавку для відводу зайвої води і засипте її піском. Купити саджанці бажано в пластиковому контейнері з пролонгованими (довгограючими) добривами (рослина не підлягає викопуванню з неминучим пошкодженням кореневої системи), після посадки вони гарантовано приживаються. Можна купити рослини з голим коренем (ранньою весною чи пізньою осінню без листя), які також відмінно приживаються.

Догляд та полив: коли клематіс приживеться, йому необхідно забезпечити полив раз на тиждень, якщо літо посушливе і спекотне, то частоту поливів можна збільшити. У перший рік необхідно за один раз виливати під кущ від 10 до 20 л води, після кількість води за раз збільшують до 20 - 40 літрів. Після поливу землю бажано трохи розпушити і звільнити від бур'янів. Як і всі інші рослини, відмінно відгукується на внесення органічних і мінеральних добрив. Підгодовувати рослини слід від 3 до 5 разів за період вегетації. На бідних піщаних ґрунтах (українське Полісся, в тому числі велика частина Київської області) радимо підсипати старий органічний гумус з компостного гною, або компост, отриманий з відходів вашого саду, кухні, городу. Органіка поліпшує структуру "легких" ґрунтів і "запускає" природний вічний двигун ґрунтових бактерій. Внаслідок чого хробаки самі від сусідів мігрують до Вас і запускають ланцюгову реакцію вічного органічного двигуна. Навчаючись його "обслуговувати", забудемо про дорогі імпортні мінеральні добрива назавжди. Нерозумно удобрювати плодові рослини нітратами, виловлюючи їх потім в організмі у вигляді нітритів і метгемоглобіну, що руйнують організм. Викидаючи органічні відходи в сміття, ми позбавляємо свої рослини кращих добрив. Прийшов час позбавлятися від паршивих радянських звичок знищення (підкорення) природи «на благо людини», і починати сортувати відходи, як в Європі, піклуючись про майбутні покоління.

Зимівля: можна вкрити біля основи куща сухими листям, торфом або тирсою. Клематіси слід вкривати лише після того, як встановиться погода з мінусовою температурою - до цього часу рослини пройдуть загартування. Знімати укриття слід поступово, після того як мине загроза заморозків.

Обрізка: щоб отримати тривале цвітіння цих клематисів, їх обрізку проводять в два прийоми. Обрізка клематисів - дуже важливий агротехнічний захід. Протягом всього сезону проводитися санітарна обрізка (регулярно видаляються висохлі і зламані пагони). Обрізанням можна регулювати ріст і цвітіння клематисів. Але головне - це осіння обрізка. Вона залежить від виду і сорту клематісів. Клематіс Руж Кардинал як і всі сорти Жакмана і Вітіцелла відносяться до 3 групи обрізки. До цієї групи відносять клематиси, які потребують повної обрізки пагонів на зиму (за винятком 2-3 пар надземних бруньок). Ці клематіси цвітуть рясно і тривало на пагонах поточного року. Тому при першій осінній обрізці потрібно зрізати всю рослину, залишивши 2-3 вузла (бруньки) над землею (приблизно 20 см від землі), в наступні роки обрізку можна проводити трохи вище. Клематіси квітучі на пагонах поточного року простіше інших вкривати на зиму, так як відпадає необхідність збереження пагонів до весни, тому вони більш поширені.

Хвороби і шкідники: Необроблені рослини можуть вражатися антракнозом (плямистість листя), борошнистою росою, гниллю, іржею. Одним з найнебезпечніших є вілт (в'янення), при цьому уражена рослина швидко в'яне і засихає, її варто викопати і спалити, щоб запобігти поширення на здорові рослини.) Для захисту рослин від хвороб та грибкових інфекцій необхідно обробляти рослини фунгіцидами (Скор, Свитч, Максим, Ордан, Хорус, Квадріс, Радомил Голд та тд). Краще 1 раз на місяць проводити профілактичні обробки, ніж лікувати, коли вбивця розмножується і "доїдає" рослину. Приклад - війна садівників українців з колорадськими жуками, які, як і їхні людські "ватяні" однофамільці - кремлівські завойовники "колоради", знищуючи все на захопленій території, лізуть до чужих здорових садів. Перші та другі повинні знищуватися до розповзання на великі території.

Ґрунтові шкідники: Необроблену рослину може пошкоджувати совка, короїд, павутинний кліщ. У порівнянні з ненажерливою ​​личинкою травневого хруща, інші шкідники на доглянутій рослині зустрічаються рідко. За останні 10 років хрущ, особливо на багатих перегноєм, чистих від бур'янів ґрунтах, перетворився в самого небезпечного шкідника садових рослин України. Одна личинка хруща може за 1 день обгризти кореневу систему молодого 10-30см саджанця, повністю його знищивши. З середини квітня, побачивши першого жука, ТЕРМІНОВО обробляємо крону будь-яким з численних препаратів на основі імідаклоприду, наприклад Престиж (Байєр), Антихрущ, при цьому частина розчину обов'язково повинна потрапити на стовбур (10см вище ґрунту) і кореневу шийку. Подібні обробки повторюємо кожні 40-50 днів сезону вегетації. Проливаємо в ґрунт згідно з інструкцією, також ефективна Актара. Обробка по кроні і підлив по кореневій шийці в ґрунт з кінця квітня до вересня 1 раз в 40-60 днів.